З СТАРОДНЬОЇ ІСТОРІЇ ХЛІБНИХ БУДИНКІВ
Можливо, це й набагато давніша традиція, але достовірно відомо, що в Стародавньому Римі жителі готували будиночки зі здобного тіста як "житло" богів свого домашнього пантеону. Після виготовлення будиночок деякий час прикрашав домашній вівтар, "відвідувався" тим часом богами, а потім з апетитом з'їдався всіма домочадцями, які так приємно символізували своє єднання з богами.
У ті часи пряникове тісто, що добре зберігається, ще не було розроблено (див. Історична кухня Стародавнього Риму), тому хлібні будиночки не були досить довговічними і з'їдалися протягом 1-2 днів після виготовлення.
Після заперечення античного язичництва та перемоги християнства тістяні будиночки були майже забуті.
НОВА ІСТОРІЯ пряничних будиночків
У Європі, а точніше в Німеччині, мода на пряникові будиночки виникла позаминулого XIX століття і швидко набула найширшого кола своїх шанувальників.
Відразу після першої публікації в 1812 році казки братів Грімм "Гензель і Гретель" (в їх збірці "Дитячі та сімейні казки") будиночки стали користуватися чималою популярністю на різдвяних ярмарках. Під впливом казки виготовлення пряникових будиночків стало популярним і в багатьох сім'ях. Люди змагалися, чиї будиночки оригінальніші.
Враховуючи попит, що виник, у пекарнях швидко налагодили масове виготовлення різноманітних пряничних будиночків на всі смаки. До свят, особливо, до Різдва організовували виставки-продажі та різноманітні конкурси пряничних будиночків, на які валом валив народ. Після конкурсів відбувалася роздача призів обраним публікою переможцям. Учасником виставки та конкурсу міг стати кожен, хто надав для огляду свій будиночок.
Іноді учасники поділялися для конкурсу на дві групи – любителів та професіоналів, а іноді змагалися усі разом. Такий порядок і нині зберігається в Європі та Америці на численних виставках-конкурсах пряникових будиночків.
Особливої популярності будиночків сприяла наявність розробленого в пізньому середньовіччі пряничного тіста, вироби з якого довго не черствіють. Виготовленими будиночками можна було вдосталь милуватися, і лише потім із задоволенням з'їсти.
Але треба враховувати, що після черствіння пряничного тіста - а це відбувається тижнів через два-три - пряники стають несмачними. Тож надто довго зберігати пряникові будиночки все-таки не варто.
З початку виникнення надзвичайної популярності пряникових будиночків минуло майже двісті років, а дітлахи всього світу досі з величезним задоволенням розправляються з подарованими ним казковими спорудами.
Моя історія знайомства з пряничним будиночком зовсім інша і дуже проста. Будучи в ОАЕ минулого року напередодні Різдва, я випадково йогопобачила. Але вірніше сказати, унюхала. Ми з друзями поїхали в Мол Емірейтс
прогулятися магазинами, і на другому поверсі стояв такий приголомшливий чарівний аромат кориці, ванілі та ще чогось чарівного, що мене потягло в той бік, де знаходилися кофешопи і кав'ярні і там я побачила його!...
Проживши більшу частину життя, я ніколи не бачила нічого подібного раніше, у моєму дитинстві не було пряникових будиночків. І тоді вирішила. Що я його спечу! Накупила там свіжих прянощів і після приїзду додому побудувала свій перший пряничний будиночок,
Він простояв у нас майже місяць і домашні відмовлялися його їсти, так він усім подобався, а коли я його пекла, то запах у домі стояв такий, що почали дзвонити сусіди та впізнавати. Що таке там смачне відбувається, а дізнавшись, приходили фотографуватися з пряничним будиночком. Тому я і вирішила спекти для цього конкурсу свій улюблений пряниковий будиночок, Тільки тепер він став трохи більшим. Аромат у всьому будинку від нього приголомшливий, різдвяний!