Соус переливаємо в соусник і подаємо до столу!
Його можна подавати і до м'яса, і до риби, і до улюблених овочів-гриль, та й просто овочів!
У нас сьогодні були шашлики!
Соус справді універсальний і дуже смачний!
Продовження моєї історії кохання))
... Я бачила як було важко моєму Саші. Повний бардак на роботі (працює багато, не платять взагалі!), Нестача грошей, родички мозок виносять щодня щоб додому повертався, а тут ще тітка з дитиною (це я про себе!) на плечі впала! Він тільки рік як з армії прийшов, йому б гуляти та гуляти ще, а тут я)) Сашко звичайно ніяк не показував свого настрою, але я ж бачила його сумні очі, і від безвиході просто кричати хотілося!
Я так боялася що він не витримає, що зламається, що піде...
І ось одного разу Сашко не прийшов з роботи, не прийшов уночі, не прийшов наступного ранку... Тоді стільникових телефонів не було, дізнатися де він я ніяк не могла, правда у моєї мами був домашній телефон (ми з Сашком по ньому годинами говорили!), але я поняття не мала куди дзвонити, та й стосунки у нас з батьками після того, як ми пішли на квартиру не складалися. До його батьків я теж не могла піти, тому що вони мене просто ненавиділи! Так у невіданні і сльозах минуло дві доби... І коли на третій день зателефонували у двері я мчала відкривати мало не зламавши шию!!! Прийшла моя мама, чому я дуже здивувалася та принесла мені жахливу новину. Їй зателефонували з лікарні і повідомили що мій Сашко лежить у реанімації, дві доби він був непритомний, а коли прийшов до тями відразу ж попросив медсестричку зателефонувати... Напевно я егоїстка, але мені стало легше від того що все-таки він мене не покинув, а натомість у душу почало закрадатися інше почуття тривоги: як у лікарні, чому, що трапилося!!!? Я як ошпарена помчала до нього. У реанімацію мене звичайно не пустили, медсестра якось невиразно пояснила що привезли його годинника в одинадцяту вечора, сильно побитого, непритомного і верхнього одягу ((( Я була просто в шоці! Іти я не хотіла, але медсестра заспокоїла, що він зараз прийшов до тями, стан стабілізувався, а мене до нього все одно не пустять доки не переведуть у відділення.Єдине що я тоді могла зробити - це передати через сестричку як сильно я його люблю!!!Минуло довгих п'ять днів поки Сашу перевели з реанімації Не буду описувати мого переднепритомного стану, коли я його побачила, один суцільний синець!. зняли дублянку, шапку норкову і залишили замерзати (на вулиці кінець січня)... Знайшов його випадковий перехожий, дай Бог йому здоров'я і порятунку! я неміг ще працювати, йому довелося звільнитися з роботи і нам нічого не залишалося, як піти з поклоном до моїх батьків. Поговорили, порадилися і вирішили що жити ми будемо з ними, але жили ми там недовго, Сашко швидко знайшов собі нову і добре оплачувану роботу, і ми знову пішли на квартиру!
Як і будь-яка сім'я ми хотіли спільної дитини, але не доля. У мене почалися проблеми жіночою. В один із днів сильні болі в низу живота, кровотеча, лікарня, найскладніша операція та вирок лікарів "дітей у вас більше не буде"... Я тиждень проплакала, А Сашуля як міг мене заспокоював: -"Ну що ти рідна, не плач , У нас же є донька!" Виписавшись із лікарні вирішила, що не маю права ламати йому життя, у нього має бути справжня родина з дітлахами. Спочатку просто просила давай розійдемося, потім кричала та істерила... Витримав усі мої істерики, вислухав усі мої докази... Не пішов!!! З того часу багато води витекло ... Були і сварки, і примирення, а скільки разів ми з ним збиралися розходитися
, але ми як і раніше разом і як і раніше любимо один одного!
Цього року буде 20 років, як ми з моїм Сашулею разом! Зараз у моєї мами Саша найулюбленіший зять, і якщо я підвищую на нього голос, відразу отримую ляпас!
Його мама на сьогоднішній день теж мені вдячна за те, що в той час у нього з'явилася я!
У нас все є, свій будинок, хороша машина, робота, доросла дочка, чудовий онук, що ще для щастя треба! Ось тільки ми з ним не розписані, але це нам зовсім не заважає бути щасливими! І ні я, ні він просто не уявляємо один без одного життя!
Бажаю всім щастя та любові! Любіть самі та будьте коханими!
UA
