Бесан роті-хліб із сочевицею з індійських мотивів

В одному кілометрі від Варшани, місця народження вічної дружини Господа Крішни Шріматі Радхарані, стоїть село Аннапура, знамените своїм прасадом, який, як кажуть, готують там з такою відданістю, з якою не готують ніде у всьому всесвіті. Жителі Аннапури славляться своєю гостинністю. За традицією будь-кого, хто приїжджає в це село, зустрічають із незвичайною привітністю і обов'язково пригощають прасадом, подаючи до столу стільки, скільки гість може з'їсти.
В Індії домашній хліб, щойно випечений, гарячий, включений у щоденне меню більшості людей. Його випікають за допомогою «тави» — сковороди з чавуну, із спеціальним опуклим дном або смажать у посуді з високими стінками та сферичним дном — «кархай». У деяких будинках хліб запікають у великій духовці – тандурі. Кожна господарка щодня робить масу роті для сім'ї. Їх їдять в обід, на вечерю замість звичного нам печеного хлібця та булочок.
Бесан роті можна подавати з сочевицею чи нутом, рисом чи гречкою...

З домашніми салатами, заготовленими на зиму, наприклад з кабачковою ікрою. Салат можна загортати у роті, або використовувати замість нашого звичайного хліба.

А ця подача роті з домашнім пісним майонезом.


Історія та традиції Індії:
В Індії існує чимала кількість традицій та звичаїв, пов'язаних з їжею. Жителі країни намагаються їсти одночасно і щодня. Більше того, вони дотримуються особливого режиму — після легкого сніданку до обіду має проти не менше трьох годин, а після ситної денної трапези — п'ять годин. Їсти необхідно лише в умиротвореній та позитивній атмосфері. Місцеві впевнені в тому, що така ситуація сприяє кращому травленню та засвоєнню їжі.