Картопля бідняків

Хочу розповісти вам історію одного рецепту. Після закінчення громадянської війни 1939 року в Іспанії настали "голодні" часи для іспанців. За правління Франка було видано картки отримання продуктів.
Найскладнішими та голодними стали 1946 по 49 роки. Сільські жителі мали змогу вирощувати овочі на своїй землі та продавали їх на "чорних" ринках у тридорога. В основному, це були картопля, цибуля та перець. Так і з'явилася ця страва: смажена картопля для бідняків або patata a lo pobre.
Більшість міських жителів ці ринки були основним джерелом роздобути продукти харчування. Багато хто змушений був мігрувати до Німеччини, Франції, багато хто відправив своїх дітей до Росії в Поволжі. У 50-х роках економіка Іспанії пішла "в гору" і картки скасували.
А ось назва рецепту залишилася колишньою як спогади про ті часи. Нове покоління іспанських хлопчиків і дівчаток і не замислюється про історичну назву, а ось діти тих років, що "підросли", дідки 70-ти літні, замовляючи в барі "патата а ло побре", хитають головою, згадуючи своє голодне дитинство.
Цю історію "в фарбах" розповів мені дід Хуан, який щоранку п'є каву в нашій кафешці. Мені здалося цікавим поділитися з Вами цією гідною історією. У наш час patata a lo pobre має не менший успіх в андалузьких барах.



На прикладі містечка, де я проживаю, хочу Вам показати, якою була Іспанія лише 80 років тому.

Наш час



В наш час

З привітом з Іспанії! Дякую за увагу!